Класний керівник – це педагогічний працівник, який призначається директором школи для організації і здійснення виховного процесу в класі. Він здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їхніми батьками, організацію її проведення, позаурочної культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.

Сучасний класний керівник основну увагу в своїй діяльності має приділяти особистості учня, допомагати і підтримувати учня у його саморозвитку, самовихованні, поєднувати уміння учителя-предметника, соціального педагога, практичного психолога, наставника, старшого товариша, здатного увійти в референтне середовище школяра. Важлива також варіативність у діяльності класного керівника в залежності від вікової групи учнів (підлітки чи юнацтво), типу школи (загальноосвітня – із традиційною формою класного керівництва при повному навчальному навантаженні чи нового типу – із звільненням – повним або частковим – від навчальних обов'язків). Можливі й інші варіанти.

У своїй роботі класний керівник керується державними документами про школу, освіту, виховання, Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, Статутом школи, інструкціями та наказами вищестоячих органів та директора.

До діяльності класного керівника ставляться певні вимоги. Професіограма класного керівника містить такі характеристики, як професійно-педагогічну спрямованість, національну свідомість, громадянську активність, вимогливість до себе і до учнів, гуманізм, високу відповідальність, комунікабельність, тактовність та ін. Класний керівник має володіти глибокими психолого-педагогічними знаннями та уміннями (рефлективно-аналітичними, комунікативними, організаторськими, прогностичними, конструктивними, гностичними, креативними тощо).

Функції (або призначення) класного керівника:

ü     виховна (формування всебічно розвиненої особистості вихованця);

ü     розвивальна (сприяння саморозвитку особистості кожного учня);

ü     освітня (створення умов для формування компетенцій школяра);

ü     організаторська (організація і здійснення позакласної та позашкільної роботи з учнями);

ü     діагностична (визначення рівня вихованості окремих учнів і колективу класу);

ü     соціальна (виявлення впливу різних соціальних чинників на формування учнів, нейтралізація небажаних впливів);

ü     стимулююча (стимулювання ініціативи та самодіяль­ності учнів, учнівського самоврядування);

ü     координаційна (узгодження спільних зусиль і вимог адміністрації, вчителів-предметників, батьків, громад­ськості, позашкільних закладів);

ü     методична (надання допомоги активу учнів, батькам, представникам громадських організацій).

Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ Міністра освіти і науки України № 434 від 6.09.2000 ) визначає права і обов’язки класного керівника.

 Класний керівник має право на:

– відвідування уроків, занять із теоретичного і виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі, присутність на заходах, що проводять для учнів навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи;

– внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів;

– ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів;

– внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення  організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;

– відвідування учнів за місцем їх проживання ( за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їхнього побуту та виховання;

– вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

– вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями;

– захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;

– матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

Класний керівник зобов’язаний:

– вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів;

– здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;

– інформувати педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків про етапи виховного процесу в класі та рівень успішності ;

– дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства, своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

– пропагувати здоровий спосіб життя;

– постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

– вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника(класні журнали, особові справи, плани роботи тощо).

Зміст роботи класного керівника –широкий, різноманітний і складний. Він спрямований на:

– виховання громадянина України;

– формування особистості учня , його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань;

– виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

– виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини й громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

– реалізацію права учнів на загальне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я учнів.

 Він містить традиційні аспекти виховного процесу: національне, громадянсько-патріотичне, правове, трудове, моральне, естетичне, фізичне, статеве, екологічне виховання.

Вся організаційно-педагогічна робота здійснюється класним керівником у таких основних напрямах: робота з класом, з учителями-предметниками, з батьками і громадськістю. Основною, звичайно, є робота з класом. Сюди можна віднести згуртування колективу, формування активу, специфічну роботу з хлопчиками (юнаками) і дівчатами, індивідуальну роботу з окремими учнями; виховання у школярів національної самосвідомості та почуття громадянської гідності, поваги до державних символів; підвищення правової освіченості, загальної культури, розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, відповідального ставлення до навчання, зміцнення трудової дисципліни, запобігання тютюнопалінню, наркоманії, алкоголізму, правопорушенням, статевій розпусті, прищеплення любові до праці, турботи про життя і здоров'я школярів, вивчення вікових та індивідуально-психологічних особливостей, їхніх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу. Класний керівник координує роботу всіх учителів-предметників, які працюють у його класі щодо здійснення єдиних педагогічних вимог і впливів через методоб'єднання, педагогічні консиліуми. Навички ділового спілкування допоможуть йому знайти разом із колегами взаємоприйнятні шляхи спільної роботи. Класний керівник своєчасним втручанням може запобігти конфлікту учня і вчителя-предметника або пригасити чи розв'язати його, виступивши у ролі посе­редника. Класний керівник залучає вчителів-предметників до позакласної роботи з метою урізноманітнення її змісту і підвищення ефективності. Співпрацюючи з батьками учнів, класний керівник вивчає умови виховання дітей у сім'ї, надає консультації щодо організації ефективного сімейного виховання, залучає батьків та громадські організації до виховної роботи з учнями.

Для того, щоб класні керівники могли узгодити свої дії, поділитися досвідом, у загальноосвітніх закладах діють методичні об'єднання класних керівників, їхня мета – підвищення кваліфікації класних керівників, сприяння їм у самоосвіті та самовихованні. Методичне об'єднання, як форма методичної роботи, допомагає класним керівникам ознайомитися з досягненнями психолого-педагогічної науки та практики виховання, відшукувати найбільш ефективні виховні засоби, розвивати педагогічну творчість.

Планування – один із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу. Це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих щодо  визначення цілей, змісту й способів організації виховного процесу та життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених заходів, термінів проведення останніх.

У плані роботи класного керівника з колективом вихованців мають відображатися  організаторська діяльність педагога і діяльність колективу, участь колективу в загальних справах навчального закладу. План має бути реальним, можливим для виконання, забезпеченим методично, організаційно та матеріально. Класному керівнику важливо враховувати вік дітей та бути гнучким у плануванні: оперативно вносити доповнення, передбачати варіанти заходів, мати резерв часу.

Плануючи виховну роботу, слід виходити також з місцевих традицій, враховувати культуру і звичаї населення, дати народного календаря, визначні історичні дати, ювілеї відомих державних, громадських і культурних діячів України і світу, а також результати діагностичного вивчення класу і окремих учнів, інтереси батьківської громадськості.

У практиці використовуються різні види педагогічного планування: перспективне, оперативне, поточне. Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період, оперативне планування – складання плану підготовки і проведення конкретного заходу, поточне – планування життєдіяльності класного колективу на день, тиждень, місяць тощо.

Структура плану будь-якого виду може включати такі розділи:

– характеристику педагогічної ситуації;

– навчальні , виховні та розвивальні завдання ;

– зміст і основні форми навчальної та виховної роботи;

– очікуванні результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи.

Уніфікованого плану виховної роботи класного керівника немає і не може бути. Форма плану обирається відповідно до існуючих методичних рекомендацій і затверджується рішенням педагогічної ради. Найбільш оптимальним варіантом є план, що має такі розділи:

1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

2. Цілі та завдання виховної діяльності.

3. Психолого-педагогічна характеристика класу.

4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

5. Індивідуальна робота з учнями.

6. Робота з батьками.

7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі.

План виховної роботи  класного керівника погоджується на засіданні методоб'єднання класних керівників і затверджується директором  навчального закладу або його заступником з виховної роботи.