Уставні статті луцької греко-латино-слов’янської школи - Історія педагогіки <!--if(Історія педагогіки)-->- Історія педагогіки<!--endif--> - Каталог файлів - pedagogika

 



  Фото для тебе :)
Презентації для дітей
  Сайт для вихователів
ПЕДАГОГІКА
Українські пісні

Студенту и школьнику
Учитель географії
Белый каталог сайтов Видавництво «Шкільний світ»

E-mail:
Пароль:
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




ПЕДАГОГІКА
Каталог файлів


Головна » Файли » Історія педагогіки » Історія педагогіки

Уставні статті луцької греко-латино-слов’янської школи
11.02.2010, 01:54

Друкується за: Антология педагогической мысли Украинской ССР. — М., 1988. — С. 85-86 (Переклад на укр. Іванків Х.).

Уставні статті луцької греко-латино-слов’янської школи

1. Кожен, хто вступає в наші школи для навчання, повинен, з’явившись до ректора, з його дозволу, придивлятися спочатку три дні до навчання, розкладу, а бідний – до утримання, не з’являючись ще допущеним до якого-небудь шкільного заняття. Це для того, щоб, швидко розпочавши, швидко не розчаруватись і передчасно не залишити. Тому що кожен повинен ходити в школу не одну чверть і не рік а доки не вивчить всіх наук, лише з такою умовою буде прийнятий.

2. Так придивившись, якщо не захоче, з благословіння відходить, а якщо згодиться з порядками і правилами, то повинен сказати старшому і з його наказу внести в шкільну касу чотири гроші і буде вписаний у великий шкільний список, і буде прийнятий і зарахований в учні.

3. Старшому і тому, кому старший доручить, кожен учень повинен буде безумовно підкорятися, у всьому з ним радячись і добровільно йому підкоряючись без всякого насилля, який буде зобов’язаний наставляти його і вчити всьому достойному і корисному, бо якщо послух і  в ремеслах навіть самих низьких присутній, тим більше у вільних науках, які всі інші науки, мистецтва і ремесла перевищують.

4. Так як в нашій школі будуть навчати різним мовам і наукам у визначені години, в які чому слідує навчатись, то кожен учень, вступивши у школу і не маючи можливості швидко взнати ні про науки, які тут вивчаються, ні про свої нахили до якоїсь з них, повинен радитись зі старшими школи, за яку йому науку взятись, і що йому, виходячи з його віку, зацікавлень і здібностей, порадитись, за це з бажанням повинен буде взятись, виключаючи тих, які або від батьків або маючих на це право для якої-небудь науки визначені будуть, однак і для тих корисно прислуховуватись до порад.

5. Часи навчальні, зранку чи після обіду всі зобов’язані приходити вчасно, тихо, без розмов і переходів один до одного, сидячи на свому місці повинні слухати, розуміти, розказувати і запам’ятовувати, все, що буде говорити і диктувати вчитель, стараючись всіма силами, щоб все почуте відповідно учителю міг виразити.

6. Ніхто не повинен робити ні в школі, ні поза нею, ні між собою ніякого договору, щось закладати, торгувати, купляти, продавати без відома учителя, пам’ятаючи, що кожна така справа і вчинок є крадіжкою і смертельним гріхом.

7. Як без відома учителя нічого не можна робити, так і в школі чи взагалі не бути, чи прийти пізно, тобто після призначеного часу, чи ж раніше вийти ні один наважитись не має права. Але якщо станеться якась важлива причина відсутності, запізнення, чи відходу, то про ню сказати дидаскалу і від нього повинен взяти дозвіл. Тому що, якщо хтось спізниться чи раз не буде у школі, буде жорстоко покараний; хто два дні без відома пропустить, у школу прийнятий не буде.

8. Що буде говоритись чи робитись у школі, ніхто за поріг шкільний виносити не повинен.

9. Так як наші учні , крім науки і милосердя, нічому іншому вчитись не будуть, то ми попереджуємо, щоб не мали для цих двох предметів ніяких перепон. І так як два заняття одне одному заважають, то учні не повинні мати якихось військових припасів чи інструментів іншого ремесла, крім шкільного приладдя, а також для набуття і дотримання милосердя, заснованого на православ’ї не повинні мати у себе ніяких іновірних книг. За усім цим повинен спостерігати помічник дидаскала.

10. Ніхто не повинен ні в які непристойні зборища чи бенкети ходити, не повинні дружити і спілкуватися з тими, що захоплюються цим, бо людина, як з добрими буває доброю, так з поганими розберуться. І навпаки, спілкуючись з ввічливими, маючи дружбу з ними, повинні всі відноситися ввічливо до людей достойних, як духовного, так і світського стану, схиляючи перед ними голову, як і до… шкіл повинні відноситись з повагою, і це вони роблять, коли, знаходячись у цих місцях, будуть оберігатись поганих вчинків, непристойних слів і жаргонів.

11. Та як усе добре повинно починатись від Бога, то кожен учень між вільними науками перш за все повинен… кожен недільний і кожен святковий день… при богослужінні.. бути присутнім… не зважаючи ні на які причини, крім хвороби…

12. Якщо хтось хоче усталитись в мудрості, той неодмінно повинен мати спілкування і єднання з предвідною мудрістю… чому набожні ними нашими учнями радимо, щоб вони… кожен піст відбували сповідь і причастя.

 

Категорія: Історія педагогіки | Додав: campanella
Переглядів: 1810 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2016